Інститут медіації в умовах нового КПК України

20 листопада 2012 року набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який закріплює раніше не властиву у кримінальному судочинстві можливість по укладенню угод між учасниками процесу.

Відповідно до ст.468 Кримінального процесуального кодексу Україниу кримінальному провадженні можуть бути укладені наступні види угод:
1) про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим;
2) між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченимпро визнання винуватості.
Перший вид угод не є абсолютно новим для вітчизняного законодавства, однак у новому КПК перелік правопорушень для яких можливе укладення угоди про примирення значно розширено.

Другий вид угод – про визнання винуватості – новий інститут.
Угода про примирення – це угода між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим), в якій узгоджуються межі відповідальності підозрюваного (обвинуваченого) за умови вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Угода про примирення може бути укладена лише за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Підписання угоди про примирення допускається у провадженнях щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої або середньої тяжкості та тих, що розслідуються у формі приватного обвинувачення, які посягають виключно на приватні інтереси конкретної фізичної або юридичної особи.
Угода про визнання винуватості – угода між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим), в якій узгоджуються умови відповідальності підозрюваного залежно від його дій після початку кримінального провадження або після вручення повідомлення про підозру щодо співпраці у розкритті кримінального правопорушення. Вона може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, а також тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Цей інститут покликаний стимулювати осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, йти на співпрацю з владою. Перевагами його застосування для обвинуваченого є: звільнення від покарання, уникнення невизначеності щодо покарання у суді, у деяких випадках – застосування альтернативного покарання або його зниження. Органи досудового розслідування звільняються від довгого і не завжди результативного розслідування, суд – від дослідження всіх доказів, а обвинувачений отримує зниження покарання або звільнення від його відбування.
При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості, прокурор зобов’язаний враховувати: ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;характер та тяжкість обвинувачення (підозри); наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень; наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.
Угода має на меті, з одного боку, пом’якшення покарання обвинуваченому, а з другого – зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях.
Закріплення на законодавчому рівні чіткої і детальної процедури примирення між сторонами є виконання Україною вимог Ради ЄС, згідно з яким кожна країна – учасниця Рамкового рішення «Про місце жертв злочинів у кримінальному судочинстві» повинна намагатися сприяти медіації в кримінальних провадженнях.Водночас, різного роду угоди в кримінальному процесі застосовуються провідними зарубіжними країнами. В США, наприклад, поширеною є практика укладення угод про визнання вини. У кримінально-процесуальному законодавстві ФРН закріплена можливість укладення судових угод. Саме судові угоди є яскравим прикладом демократичності кримінального процесу ФРН. В Україні даний інститут стимулює осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, йти на співпрацю з владою.
Таким чином, правовий інститут, передбачений гл.35 КПК, покликаний стати не виключною, а звичайною, найпоширенішою формою реалізації державного кримінального переслідування. Зазначені угоди дозволять істотно заощадити час і ресурси органів досудового розслідування та зменшити застосування до громадян репресивних заходів кримінально-правового характеру, позитивним є надання потерпілому права самостійно вирішувати долю винного, що дозволить більшою мірою враховувати інтереси потерпілої сторони. Для обвинуваченого перевагами укладення угоди про визнання винуватості є: звільнення від покарання; уникнення невизначеності щодо покарання у суді; у деяких випадках – застосування альтернативного покарання або його зниження.

Заступник прокурора м. Донецька В.Байрачний

Добавить комментарий